Дочка стала доноркою стовбурових клітин для мами
Cпеціалісти Лікарні Святого Пантелеймона пішли на ризик і виконали родинну трансплантацію кісткового мозку.
45-річна Наталія Дзісяк з Тернополя – одна з 2-3 людей на мільйон. Саме у такої кількості пацієнтів щороку діагностують цю рідкісну недугу. Все почалося у лютому. Наталія перенесла вірусне захворювання, і її імунна система дала збій. З’явилася сильна слабкість, а шкіра стала неприродно блідою. Жінка вирішила здати аналізи, і результати буквально приголомшили її.
Лікарі діагностували у Наталії апластичну анемію – рідкісне та надзвичайно небезпечне захворювання крові, за якого кістковий мозок геть перестає виробляти найважливіші типи клітин крові: еритроцити, лейкоцити та тромбоцити.
«Мені сказали, що моя кров пуста. Першою думкою було: чому саме я? Я багато плакала, але все ж повірила, що Бог і лікарі допоможуть мені», — розповідає Наталія, яку після постановки діагнозу тернопільські медики скерували у Лікарню Святого Пантелеймона Першого медоб’єднання Львова.
“Пані Наталії була показана ТКМ, однак найбільшою проблемою став пошук донора. Донор мав би мати сумісність 10/10 або 9/10. Серед міжнародних реєстрів знайшовся донор, але його треба було чекати місяці. Ми не могли чекати, адже стан Наталії стрімко погіршувався, в неї вже було грибкове ураження печінки, її організм практично не мав імунітету, і навіть звичайна вірусна хвороба могла стати смертельною”, — каже завідувачка відділення трансплантації кісткового мозку Лікарні Святого Пантелеймона Соломія Глуховська.
Дочка пацієнтки, 19-річна Катерина, дуже боялася втратити маму і була готова стати донором. їхня сумісність становить лише 50%. Втім наші лікарі вирішили все ж ризикнути, бо інших шляхів для порятунку пацієнтки просто не залишалося.
Таке рішення – про проведення ТКМ із сумісністю в 50% – наші спеціалісти ухвалили вже втретє. І кожного разу – це вибір між втратою пацієнта та єдиним, хоча й невисоким, шансом на порятунок.
Наталію почали готувати до трансплантації. Спершу вона пройшла курс хіміотерапії, метою якою було пригнітити імунну систему пацієнта, аби запобігти відторгенню донорських клітин та створити фізичний простір у кістковому мозку для приживлення та росту нових стовбурових клітин.
Паралельно лікарі виконали стимуляцію та забір донорських клітин кісткового мозку у дочки пацієнтки. І останній та найважливіший етап – це сама алогенна гаплоідентична трансплантація кісткового мозку. Її виконали методом звичайної інфузії, що подібний до переливання крові.
А далі – найскладніше. Це перебудова імунної системи після пересадки. У цей період головним завданням медиків було не допустити, аби донорські клітини почали атакувати організм реципієнтки. Будь-яка вірусна або ж бактеріальна інфекція могла вбити Наталію, тому майже 3 тижні після ТКМ вона перебувала в спеціально облаштованій ізольованій палаті.
Нині минув уже місяць після пересадки стовбурових клітин. Наталію виписують додому. Вона безмежно вдячна лікарям та Богові за порятунок. І звісно – донечці. А та своєю чергою тішиться, що допомогла мамі впоратися з небезпечною недугою:
«Я дуже щаслива, що нарешті бачу посмішку мами – її так давно не було».
Зараз читають
Підтримка від партнерів із Данії та Німеччини для Першого медоб’єднання Львова!
Наш заклад отримав гуманітарну допомогу від данської громадської організації Together For You, докторки Susanne Engelbrecht-Schnür та німецької клініки KMG-Klinik Luckenwalde.
Цей візит відбувся в межах масштабного проєкту міжнародної медичної кооперації у сфері дитячої трансплантології під патронатом Першої леді України Олени Зеленської, Першої леді Польщі Агати Дуди та Міністерства охорони здоров’я України та Польщі.
Пральна та сушильна машини для Центру нейрофізіології Дитячої Лікарні Святого Миколая!
Обладнання для прання та сушіння ми отримали завдяки підтримці благодійників: БФ «Український фонд розвитку», Валерію Кириленку, Лінді Ткачук та компанії Zelmer.