Чекає на біонічний протез та мріє знову писати музику!

Коли почалось повномасштабне вторгнення, Віктор закинув улюблену справу. Каже, що переживання за батька, який одразу став на захист країни та і донині служить, посунули творчість далеко – навіть не на другий план. А сам Віктор тим часом почав готуватися до служби та вивчати військову справу, аби бути готовим, коли настане час.

На початку 2024-го прийшла повістка і син військового теж одягнув піксель. Віктор став гранатометником. Служити йому випало недовго. Вже за пів року, у серпні, на Покровському напрямку до нього в траншею залетів ворожий снаряд. Пригадує:

«Я почав кричати! І навіть не від болю, а від усвідомлення поранення, адже тоді я втратив руку. Пам’ятаю, що я встиг надати собі медичну допомогу, а далі розпочалась евакуація і я поступово почав втрачати свідомість».

Нині Віктор повністю прийняв свою травму. Він проходить реабілітацію у Центрі UNBROKEN, чекає на свій високотехнологічний протез – біонічну руку –та мріє повернутись до створення музики.

«Треба продовжувати рухатись і сьогодні я мрію писати музику, щоб донести до людей певні глибинні сенси, які втратив на початку великої війни. Музика – це моє основне заняття і я не бачу себе в цьому житті без неї», — певнить НЕЗЛАМНИЙ захисник.

Допомагає Віктору якнайшвидше повернутися до улюбленого заняття і нове соціальне житло для пацієнтів Центру. Тепер під час реабілітації вони мають змогу жити не в лікарні, а в соціальному помешканні з умовами, що наближені до побутових. Там Віктор продовжує творити музичні композиції.

А вже цього місяця, в межах програми реабілітації ветеранів, пацієнт гратиме у виставі «Котигорошко» – на сцені Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва.

Віктор мріє залишитися жити у Львові, бо полюбив наше місто, що багате на культурні події і, певен захисник, сприятиме розвиткові його творчості.

UNBROKEN Ukraine: лікуємо, реабілітуємо, протезуємо українців в Україні.