Користується телефоном, натискаючи на екран кінчиком носа

30-річний Артем з Миколаєва приєднався до війська у серпні 2022 року. Служив у 503-му окремому батальйоні морської піхоти та воював на Донеччині, де у листопаді 2025-го і отримав тяжке мінно-вибухове поранення. “Одразу після накладання турнікетів я зрозумів, що скоріше за все це буде ампутація, тому що шлях евакуації був нелегким: пішим і довгим, під постійними обстрілами”, – розповідає Артем.

Прокинувшись у Дніпрі після операції, перше про що подумав захисник – це, чи вдалося хірургам зберегти його руки. Каже: “Мені було цікаво, але сил майже не було. Я не міг дотягнутися, щоб подивитися. А потім таки глянув і зрозумів – подвійна висока ампутація обох верхніх кінцівок”.

Коли Артем потрапив уже в Центр UNBROKEN, то поміж постійними перев’язками, обстеженнями та заняттями, почав пробувати щось робити самотужки. Спершу навчився читати книгу, тримаючи її та перегортаючи сторінки за допомогою ніг. Згодом – користуватися смартфоном, натискаючи на екран кінчиком носа. А для набору тексту наш пацієнт використовує функцію транскрибування: “Тобто я надиктовую повідомлення, і воно дуже класно розпізнає мову майже без помилок. І що чудово – українською!”.

А згодом ветеран приловчився натискати на екран і великим пальцем ноги. Аби йому було зручніше це робити і ноги не мерзли, теща подарувала спеціально обрізані шкарпетки. “Одного разу вона привезла мені шкарпетки з окремими пальчиками. А на великому зробила отвір. Та ще й колір мій улюблений – фіолетовий! Це все мені дуже зайшло, бо, дійсно, стало зручніше і простіше”, –говорить Артем.

Нині над його відновленням працює велика мультидисциплінарна команда Центру UNBROKEN: від психотерапевта до ерготерапевта. “На заняттях з ерготерапії ми вчимося новим способам виконання повсякденних завдань за допомогою використання допоміжних засобів та компенсаторних стратегій. Не все дається легко, але Артем – надзвичайно вмотивований пацієнт”, – зазначає ерготеревтка Центру UNBROKEN Христина Стецко.

Сам Артем теж постійно шукає різні рішення для таких пацієнтів, як він. Каже: “Я бачив поради щодо одягання від людей з подібною травмою, але все рівно є дуже-дуже мало інформації. Але щодо книжок та техніки, то мені було інтуїтивно зрозуміло: береш і робиш, і з кожним днем стає все легше”.

Попри складність травми і непростий шлях адаптації до життя з подвійною ампутацією рук, Артем налаштований позитивно і прагне жити на повну. У майбутньому планує кататися на велосипеді та пробігти марафон.

“Я боровся за нашу країну, за нашу честь, та й далі шлях продовжується. Просто поле бою трохи змінилось, але не менш важко. І це виклик!”.

Ми, від усієї нашої команди, щиро бажаємо Артему здійснення всіх його мрій!

Поділитися:

Сподобався матеріал?

Натискайте

0