«Я ще жодного разу не був на дні народженні своєї донечки»
Коли він пішов на війну, його дівчинці було лише 8 місяців. А потім за її уродинами можна було звіряти географію служби батька.
Коли ж їй виповнилося 4, тато вже був важко поранений і перебував у Центрі UNBROKEN, де й досі проходить реабілітацію. Чоловік має ураження спинного мозку і не відчуває тіла нижче грудей.
31-річний Дмитро Пироженко з Кривого Рогу працював на заводі та добровільно мобілізувався щойно почалася велика війна. Каже: «Якось не було думок йти чи не йти. Я розумів, що треба. Звісно, рідні були проти, бо 8-місячна донечка. Проте мене дуже підтримав батько». А служити Дмитрові випало у 29-й окремій важкій механізованій бригаді. Спочатку стрільцем-санітаром, а згодом — снайпером.
У 2022-му, коли його доньці Єлизаветі виповнився лише рік, він брав участь у бойових діях на Херсонщині. Наступний день народження донечки її тато-захисник зустрів на Сумщині. Ще за рік, на 3-річчя Лізи, Дмитро воював на Донецькому напрямку, де згодом і зазнав важкого поранення. Пригадує:
«Це був авіаудар, далі вибух і більше нічого не пам’ятаю. Прокинувся я вже у Києві». Спершу захисника рятували медики стабпункту. Потому було Дніпро і 10 днів у комі. Далі – Київ, а вже звідки евакуаційним потягом важкопораненого відправили на Львів – у Центр UNBROKEN, де перші 2 місяці Дмитро перебув на апараті ШВЛ.
Крім цього, у пацієнта була загроза ампутації кисті, однак львівським хірургам все ж вдалося зберегти руку. А ось інша травма – спинного мозку – на жаль, була незворотньою. Тіло захисника нижче грудей повністю знерухомлене. Працюють лише частково спина та руки, але пальців на них він теж не відчуває.
На 4-й день народження донечки Дмитро привітав її вже не з окопа, а реабілітаційного центру. Нині він активно займається з фізичним та ерготерапевтом і прагне стати самостійним у побуті.
«Він уже може харчуватися звичайними столовими приборами без спеціальної манжетки. На заняттях ми навіть пробували варити із ним каву, аби поступово звикати до побуту», ‒ розповідає про успіхи пацієнта фізичний терапевт Центру UNBROKEN Ростислав Мастеляк.
Іноді у Львів до Дмитра приїздить його маленька Єлизавета. І каже таткові: «Коли ти повернешся додому, я буду тобі допомагати, бо у тебе ручки не працюють». Попри те, що у ветерана попереду ще довгі місяці реабілітації, є висока вірогідність, що наступного дня народження донечки він нарешті зможе бути поруч.
*Центр UNBROKEN входить до складу Першого медоб’єднання Львова.
Зараз читають
«Я ще жодного разу не був на дні народженні своєї донечки»
Коли він пішов на війну, його дівчинці було лише 8 місяців. А потім за її уродинами можна було звіряти географію служби батька.
Били палицями по всьому тілу, електрошокером – у груди, бігали по спині, натравлювали собак.
«Це зберегло мені життя», — так про евакуацію наземним роботизованим комплексом відгукується 26-річний боєць «Вовків Да Вінчі» Військовий внаслідок влучання ворожого FPV втратив руку, частково зір та отримав важке поранення ноги. Нині захисник відновлюється у Центрі UNBROKEN та прагне повернутися у військо.