“На стабпункті хірург сказав мені, що шкода не врятувати руку з такими татуюваннями”.  

Віталій Кудрич із карпатського села на Львівщині відразу по закінченню професійного коледжу пішов на строкову службу. Згодом підписав контракт із ЗСУ та служив на базі зберігання боєприпасів. В грудні 2024 року Віталія перевели до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, де він став кулеметником та брав участь у Курській операції. Поранення захисник отримав внаслідок ворожого мінометного обстрілу. А сталося це сталося наприкінці березня.  

“Я думав, що руку відірвало. Відразу подивився, а вона ще висить, бовтається. Я стрибнув з квадроцикла і побіг. Болю я не відчував, але була слабкість і в очах темніло”, — ділиться спогадами молодий захисник.

У березні захисника, який все ще перебував у комі та на апараті ШВЛ, доправили до Львова – у Центр UNBROKEN. Отямився Михайло аж через два місяці від отримання поранення. Ще у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії, де він пробув цілий місяць, з важким пацієнтом почали займатися фізичний терапевт та логопед. Згодом Михайло зміг приступити до більш активних занять.  

Уламки пошматували йому праву руку, на передпліччі якої хлопець раніше гордо носив тату жінки-воїна з мечем. Глибока відкрита рана припала якраз на нижню частина малюнка – там, де передпліччя переходить у кисть. 

Побратими зафіксували перебиту кінцівку Віталія шиною та евакуювали до стабілізаційного пункту. Невідкладні оперативні втручання хлопцеві провели у Сумах та Києві. До Львова – у Центр UNBROKEN – захисник прибув все ще із високим ризиком втрати руки.  

У пацієнта був значний дефект м’яких тканин. В ділянці променево-зап’ястного суглобу бракувало близько 7-исантиметрів променевої та ліктьової кісток. Також були пошкоджені дві з трьох артерій, що живлять кисть. До того ж геть не працювали сухожилля розгиначів. Попри складну ситуацію, наші хірурги все ж взялися рятувати кінцівку від ампутації. 

Через величезний кістковий дефект та задля уникнення поширення інфекції лікарі мусили трішки вкоротити руку та у такий спосіб наблизили зап’ястя до вцілілих кісток. Стало трохи коротшим і тату Віталія. Потому хірурги встановили на місці дефекту цементний спейсер з антибіотиком, щоб підготувати кінцівку до подальшої кісткової пластики. А значний дефект м’яких тканин хірурги закрили за допомогою пахового клаптя. Вони взяли з ділянки крила тазу та передньої поверхні стегна шкіру на судинній ніжці та пришили її до руки. Це було вже 5-те втручання. 

Минуло кілька тижнів від операції. Клапоть, на щастя, прижився. Тож нині можна впевнено говорити, що нашим хірургам вдалося врятувати руку бійця від ампутації. Однак, на цьому реконструкція кінцівки Віталія не завершується. Зараз лікарі планують наступні операції: пластика кісткового дефекту та відновлення сухожиль. 

Подальше лікування та реабілітація у Віталія будуть тривалими – ще мінімум пів року. Проте молодий боєць оптимістично налаштований і мріє якнайшвидше вирушити у подорож Закарпаттям.

UNBROKEN Ukraine: лікуємо, реабілітуємо, протезуємо українців в Україні.