“Я планував більше виконати бойових завдань!”
Історія 21-річного бійця Третьої штурмової, який ледь не втратив ногу через поранення.

Артем Антоненко з селища Королівка, що на Дніпропетровщині, працював кондитером в одному з ресторанів Дніпра. Минулої весни, коли йому було 20 років, хлопець вирішив поповнити лави Сил оборони та долучився до 3-ї штурмової бригади, де спочатку був кулеметником , а згодом став командиром відділення.
Важке поранення молодий захисник отримав 4 грудня. Це сталося на Луганщині. Повертаючись із завдання, Артем наступив на протипіхотну міну правою ногу. Ця частина тіла і постраждала найбільше: переломані кістки та вирваний шматок м’яких тканин. Ліву ж ногу посікло численними уламками. Побратими наклали турнікети на ноги Артема та понесли його до точки евакуації.
Першу допомогу Артему надали на стабілізаційному пункті де встановили на праву ногу апарат зовнішньої фіксації. Згодом захисника рятували харківські медики, а потому його евакуювали до Львова – у Центр UNBROKEN. До нас захисник поступив з гнійними ускладненнями на правій нозі. Була загроза ампутації. Однак наші хірурги зробили все можливе, аби врятувати кінцівку. Вони постійно висікали нежиттєздатні тканини та проводили антибіотикотерапію. Наразі Артем чекає поки зростуся кістки, щоб потім проходити наступний довгий етап лікування та реабілітації.
Паралельно з пацієнтом займався і наш фізичний терапевт. Разом вони працювали над усуненням контрактури в правому коліні та покращенням амплітуди рухів в обох кінцівках. Нині через встановлення АЗФ фізична терапії на паузі. Її продовжать як тільки це стане можливим.
Попереду в Артема ще тривала реабілітація. Але зараз вже можна сказати напевно: лікарям вдалося вберегти молодого чоловіка від ампутації. Артем ходитиме на своїх ногах.
UNBROKEN Ukraine: лікуємо, реабілітуємо, протезуємо українців в Україні.
Зараз читають
“Мені казали, що я не виживу. Але я з тим ”вироком” не був згоден. Я буду жити далі заради дружини та двох своїх дітей”
Це слова 28-річного танкіста, з яким на війні стався нещасний випадок. Після повного ураження спинного мозку шанси захисника вижити дорівнювали майже “нулю”.
“На стабпункті хірург сказав мені, що шкода не врятувати руку з такими татуюваннями”.
Це історія 22-річного бійця, який потрапив на Курщині під мінометний обстріл та отримав важке поранення руки.
Уламки зрізали ніс – повністю! Над реконструкцією обличчя захисника майже рік працювали щелепно-лицеві хірурги Центру UNBROKEN і зробили, здавалось б, неможливе
37-річний Сергій Міхович зустрів початок повномасштабного вторгнення у рідному Кривому Розі. Тоді він взяв дружину і дочку і виїхав з ними в більш безпечне місце.