Дитині виконали дві родинні трансплантації

Друга в Україні дитина, якій пересадили нирку від тата, а частину печінки від мами.

13-річна харків’янка Марія Момот народилася з рідкісною вадою – синдромом Каролі в поєднанні з полікістозом нирок. Це генетичне захворювання, за якого жовчні протоки всередині печінки розширюються і утворюються кисти. Першими з ладу недуга вивела нирки. Тоді донором для Марійки став її тато, а рятівну операцію виконали наші трансплантологи. Батьки сподівалися, що стан донечки стабілізується, і печінку не доведеться пересаджувати.

Однак, торік у листопаді Марія потрапила до харківської лікарні у критичному стані з венозною кровотечею зі стравоходу. Чому вона виникла пояснює нефрологиня Дитячої Лікарні Святого Миколая Лілія Грицків: «Кровотеча виникла з варикозно розширених вен стравоходу як наслідок портальної гіпертензії, тобто підвищення тиску у ворітній вені».

Коли харківським медикам вдалося стабілізувати стан дівчинки, її терміново транспортували до Львова. Врятувати Марійку могла лише ще одна трансплантація – цього разу печінки. Донором зголосилася стати мама. Після проведення всіх необхідних обстежень лікарі підтвердили, що вона справді підходить.

До родинної пересадки печінки наша команда залучила колег із Національного Наукового Центру хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, які мають значний досвід у таких операціях.

“Трансплантації від родинного донора завжди складніші, ніж від посмертного. Адже ми повинні дбати не лише про стан реципієнта, а й про безпеку донора. Це вимагає високого рівня технічних навичок і значного досвіду. Ми підтримали наших львівських колег і поділилися з ними власними напрацюваннями, щоб у майбутньому вони могли самостійно виконувати такі втручання”, — каже завідувач відділення трансплантації та хірургії печінки Інституту Шалімова Олександр Гриненко.

А вже про особливу складність цієї операції більше розповідає наш лікар-трансплантолог Олег Гузій:
“Під час операції у донора ми вилучили ліву частку печінки разом із лівою шлунковою артерією, щоб збільшити довжину та діаметр судини для Марійки. Позаяк її власна печінкова артерія була надто малого калібру, це могло спричинити ускладнення в післяопераційному періоді. Але нам вдалося врахувати цю складність та адаптуватися. Тож операція минула успішно”.

Післяопераційний період видався також непростим. Коли Марійка його долала, то сплела для всієї команди лікарів браслети. І тоді вони домовилися зняти їх у день, коли дівчинка повністю одужає.

І ось цей день настав! Наша пацієнтка виписалася та вже невдовзі поїде до рідного Харкова, де на неї чекають друзі та рідні.

Бажаємо Марійці міцного здоров’я та щиро дякуємо нашим колегам з Інституту Шалімова за міцну дружбу і плідну співпрацю заради порятунку життя українців.

*Дитяча Лікарня Святого Миколая входить до складу Першого медоб’єднання Львова.